натуральний

натуральний
-а, -е.
1) заст. Природознавчий.
2) Природного походження; прот. штучний.
3) Який існує в дійсності; справжній.
••

Натура́льне число́ мат. — всяке ціле додатне число, тобто будь-яке число натурального ряду.

Натура́льний ряд мат. — у первісному розумінні – послідовність цілих додатних чисел, розміщених у порядку їх зростання.

4) Непідроблений, звичайний, природний; прот. роблений, надуманий.
••

Натура́льна монопо́лія — монополія, дії якої призводять до мінімізації довгострокових середніх галузевих витрат виробництва товарів.

Натура́льний звукоря́д муз. — сукупність так званих гармонічних часткових тонів (обертонів), які утворюються на базі основного звука і становлять основу натурального або чистого строю.

Натура́льний мажо́р муз. — основний різновид мажорного ладу, в якому усі ступені представлені в основному, натуральному вигляді, без альтераційних змін.

Натура́льний міно́р муз. — різновид мінорного ладу, в якому усі ступені представлені в натуральному вигляді, без альтераційних змін.

Натура́льні лади́ муз. — лади без хроматичної зміни їх ступенів; побудовані на основі діатоніки. || Невдаваний, щирий (про риси характеру).

5) Який виражається натурою (у 4 знач.).
••

Натура́льна фо́рма опла́ти пра́ці — видача працівникам всієї або частини заробітної плати у вигляді продукції, що виробляється підприємством, самими працівниками або такої, що придбана підприємством для цієї мети, а також у вигляді послуг, що надаються працівникам.

Натура́льна шко́ла — первісна назва реалістичного напряму російської літератури 30-40-х рр. 19 ст.

Натура́льне господа́рство — господарство, яке виробляє продукти для власного споживання, а не для обміну на ринку.

Натура́льний пода́ток — податок, що його стягують у натуральній, товарній формі.

Натура́льні трансфе́рти — державна допомога населенню, що надається у вигляді натуральних товарів та послуг.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать курсовую

Полезное


Смотреть что такое "натуральний" в других словарях:

  • натуральний — [натура/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • натуральний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • стація — Станція, стація: житло, мешкання [48] зупинка, станція [51] зупинка, станція; тимчасове наймане житло [52] квартира, постій [21] місце перебування, проживання [30] натуральний податок з селян [42] натуральний податок з селян на утримання війська… …   Толковый украинский словарь

  • 83.040.10 — Латекс і сирий каучук ГОСТ ИСО 248 96 Каучук. Определение содержания летучих веществ ГОСТ ИСО 1795 96 Каучук натуральный и синтетический. Отбор проб и дальнейшие подготовительные процедуры ГОСТ 10564 75 Латекс синтетический СКС 65 ГП. Технические …   Покажчик національних стандартів

  • стація — ї, ж. 1) іст. У Литві, Білорусії та на Смоленщині, Правобережній і Лівобережній Україні у 14 16 ст. – щорічний натуральний податок з селян, що стягався на утримання великокнязівського двору та урядовців. 2) іст. У Польщі та на загарбаних нею… …   Український тлумачний словник

  • природний — I 1) (про поведінку, риси, характер людини), натуральний, простий; невдаваний, непідробний, нештучний (про почуття та їхній вияв) Пор. невимушений 2) (створений природою, а не людиною, здійснюваний за законами природи), натуральний, органічний;… …   Словник синонімів української мови

  • дорійський — а, е: •• Дорі/йський лад муз. давньогрецький натуральний лад, звукоряд якого відрізняється від звукоряду натурального мінору підвищеним VI ступенем …   Український тлумачний словник

  • еолійський — а, е. Прикм. до еолійці. •• Еолі/йський лад муз. старогрецький натуральний лад, має лише одну яскраво виражену опору – тоніку …   Український тлумачний словник

  • іонійський — а, е. Те саме, що іонічний. •• Іоні/йська шко/ла філос. стихійно матеріалістична школа давньогрецької філософії, представники якої протиставляли міфологічно релігійному світоглядові стихійний діалектико матеріалістичний світогляд. Іоні/йський лад …   Український тлумачний словник

  • каучук — у, ч. Смолиста речовина, що видобувається з молочного соку каучуконосних рослин (натуральний каучук), нафти тощо (синтетичний каучук) і з якої виготовляють гуму …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»